Отже, якщо ви амбіційний господар, маєте власну територію та житлову площу в сільській місцевості, не зайвим буде знати, що необхідно для подальшої реалізації ваших планів. Хто прагне чогось досягти, повинен пам'ятати, що розраховувати варто, передусім, на самих себе. Однак це не значить, що допомоги чекати нівідкіль – зараз існує багато програм підтримки сільського «зеленого» туризму, головне – поставити собі за мету вивчити всі можливі нюанси цієї нової для нашого регіону справи.
З чого слід починати?
Якщо поряд знаходиться ліс, чисті водойми, красиві ландшафти, відсутні промислові підприємства, великі транспортні шляхи, сміттєзвалища та інші джерела забруднення, то ви маєте найкращі шанси на успіх.
Значно підвищує привабливість вашої садиби сусідство природно-заповідних територій. В цьому випадку вже сама назва об'єкта ПЗФ виступає туристичним брендом, який приваблює потенційних гостей. Створення в 2004 році національного природного парку «Гомільшанські ліси» значною мірою збагатило рекреаційну значущість сусідніх сільських населених пунктів. Отже, з'явилась можливість поєднати в організації відпочинку туристів пізнання природничого, історико-етнографічного та культурного потенціалу регіону.
Туристів приваблюють населені пункти, де, окрім суто природних принад, можна познайомитись з історичною спадщиною, купити предмети народного вжитку, сувеніри, виготовлені місцевими умільцями. «Родзинкою» місцевих сільських садиб можуть стати фольклорні фестивалі, народні гуляння, танцювальні вечори, карнавали, вечорниці тощо, в яких гості неодмінно виявлять бажання прийняти участь.
Бажаючі відкрити гостьову садибу для гостей повинні усвідомлювати, що «зелені» туристи поділяються на кілька категорій, і пристосування невеликого приміщення відразу для всіх груп буде неможливим. Так, проживання в будинку, де зазвичай комфортно відпочивають учасники вело-пробігів або піші туристи, буде не надто зручним для сімей з дітьми чи літніх людей. І навпаки, спортсменам буде зайвий рівень комфорту, призначений для більш вимогливих «сімейних» гостей.
Важливо знати, чого чекають від вас гості. На першому етапі роботи ви повинні з'ясувати, чим бажають займатись ваші клієнти, окрім вже запропонованих послуг. Важливим моментом є якість відпочинку, який можуть запропонувати господарі в межах свого села. Найпопулярнішими екологічними «розвагами»можна вважати прогулянки пішки, верхи, на човнах, екскурсії, спостереження дикої природи, участь в місцевих фестивалях тощо. Наявність оригінальної сувенірної продукції дозволить додатково зацікавити гостей, та й прибутки відчутно зростають.
Враховуючи екологічність даного виду туризму, господарям садиб необхідно дбати про збереження чистоти навколишнього середовища, особливо якщо планується отримати сертифікат європейського зразка. Клієнти, які орієнтуються на проживання в еко-оселях – це закономірність сьогодення.
І ще один не менш важливий момент - дружнє ставлення господарів є важливою складовою успішності сільського туризму; позитивне, ввічливе ставлення до гостей – запорука того, що відпочиваючі повернуться туди, де їм сподобалось, ще й порекомендують своїм друзям.
Розвиваючі та гальмівні фактори
Ми з вами коротко оглянули головні аспекти, які необхідно знати, розпочинаючи власну справу в сфері прийому туристів. Врешті, настав час підвести підсумки. Спочатку розглянемо складові успішного розвитку «зеленого» туризму в нашому регіоні:
- зростаючий попит з боку мешканців м. Харкова, інших українських міст та іноземців на відпочинок в нашому регіоні;
- розташування на землях Зміївщини єдиного в Харківській області Національного парку «Гомільшанські ліси»;
- наявність вільного житлового фонду та вільних трудових ресурсів для обслуговування туристів;
- можливість суміщати відпочинок в сільських зелених садибах з комплексом додаткових послуг, такі як: екскурсії, риболовля, катання на конях, велосипедах, сплавляння по ріках тощо.
Поява «зелених» садиб та супутньої інфраструктури неодмінно призведе в близькій перспективі до збільшення доходів господарів за рахунок:
- надання послуг з прийому та проживання туристів;
- виробництво та реалізації туристам екологічно чистих продуктів, виробів народних промислів;
- проведення культурно-розважальних заходів, враховуючи місцеві народні звичаї та традиції.
Однак, є ряд негативних факторів, які так чи інакше, гальмують розвиток сільського туризму:
- відсутність механізму раціонального та екологічно збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу для потреб туризму;
- низький рівень розвитку інфраструктури і комунікацій;
- неналежне правове забезпечення;
- недостатній рівень кадрового та рекламно-інформаційного забезпечення.
Як бачимо, сільський «зелений» туризм не можна вважати універсальним засобом для вирішення соціально-економічних проблем села, однак він є потужною і цілком реальною альтернативою традиційним видам заробітку.
